с. Ріжки. Ріжківська гімназія Таращанської міської ради

   





Історія школи

Сучасна, двоповерхова,стоїть школа на  найвищому пагорбі в селі. Моргає синім оком на подорожнього,манить своїм теперішнім та минулим. Але    знають старожили школу не завжди такою. Були в неї I прародительки з тяжчою  долею...

До революції в Ріжках школи, як такої,  не було. Батьки наймали хату, розставляли в ній лавки. Охочих і жадібних до навчання діток навча­ли Горшковський,родом із Северинівки, та Шаціло Василь.

Коли постало питання про кооперацію,а  її в селі не було,то школу перевели у дякову хату, що знаходилася на місці  теперішнього адмінбудинку агрофірми «Ріжки». Вчителювали там Тімофєєв та Райський.

Вчителям    жилося тяжко,часто голодували. Діти носили з дому вчителям  їсти, якщо в кого була така можливість.

Коли назріло в селі питання відкрити медпункт, то школу перевели в панську контору.

Старожили згадують, що це був гарний будинок, складався з чотирьох окремих кімнат для класів, канцелярії для вчителів, одна жила кімната для вчителя, та дві - для завідуючого школою. Завідуючий школою був Дзюбенко Панас Мусійович, а вчителював Ковтун Олександр Костянтинович. Паралельно, в кінці села, в хаті, відкрили другу школу, де вчителями були Піщаний Василь Харитонович та   Халамейда Андрій Оксеньович.

  Йшов час…Народжувалися діти…Зростала    чисельність населення села.

І ось нова в панській економії,семирічна школа, вже приймає шко­лярів. Була вона дуже скромною, може через те любили і тягнулися до неї такі ж,  як і вона, сільські  діти. Із свіжозрубаного дерева, обмащена гли­ною  дбайливими жіночими руками, начисто вибілена. В деяких класах  на пер­ших порах не було й підлоги.

Паралельно з семирічкою  функціонувала і початкова школа, розмі­щувалась вона в колишній хаті куркуля Тищенка. Звідси  і місцева її назва -Тищенкова  школа.


 

По війні в цю школу    було призначено подружжя Базило.   Іван Мокієвич був директором початкової  і  семирічної шкіл, а Надія Володимирівна вчителювала.

Згодом директором семирічної школи призначають Зімбу  Івана Борисовича.  А заві­дувачем початкової школи стає Піщаний В.Х.  Вчителями в ній працювали  Марія Максимівна Піщана та Халамейда Андрій Оксеньович. Василь Харитонович був її першим  і останнім завідувачем. Школа ж дістала назву по прізвищу вчителів - школа Піщаних.

       19 41 рік…Чорним крилом нашу землю  накрила війна. Мобілізованими до лав захисників були:

Горошко Степан - фізик  школи, Шмигельський Талимон - вчитель початкових класів, Халамейда Андрій - вчитель початкових класів.

Злиденною була повоєнна освіта в селі. Неоціненними були тоді підручники. На весь клас дітей був лише один буквар. I тягнулися  дитячі рученята, щоб хоч торкнутися цього скарбу. А володів ним на уроці лише вчитель...

В  1960-х роках до складу вчительського    колективу майже одночасно вливається молоде поповнення: Ястремський В.П .- відмінник народної освіти УРСР та СРСР, Харченко М.Р.(ЯнІшевська) - вІдмІнник народної   освіти України, старший вчитель, Шиян (Верц) Г.З., ЗаІменко/Бузєвич / О.І. і ПолІщук/Мелащенко / К.В.- відмінник народної освіти УРСР, Поліщук Г.Г., Шкляр/ЬуркІвська / Л.А.

Йшли роки, розвивалась освіта, а приміщення школи так і залишалось в панській конторі. І лише в 1977 році при зусиллях сільських активістів було розпочато будівництво нової сучасної школи, яка відкрила свої двері і пролунав перший дзвінок 1 вересня 1979 року.

Директором школи на той час був Зімба І.Б.. Молоді, веселі, вони жили школою, її радостями  і бідами. Закохувалися, вили свої родинні гнізда, народжували   дітей  і вже назавжди залишилися  ріжчанами. Завдяки  їх звитяжній праці і за межами району та області відомі імена  випускників школи:

Лисий  Іван Мефодійович - викладач Військової    Академії в м.Санкт-Петербурзі.

Хоренжий Василь Андрійович - льотчик-випробувач реактивних літаків. Мав багато урядових нагород. /Нині покійний/.

        Валовий М.А. - голова місцевого колгоспу "Жовтень" з    І982 по 1992 роки. За період його головування колгосп досяг найбільшого   розквіту.

          Білоскаленко 0.0.-співак  і   композитор.

Дубиківська Л.П. - співробітник музею І.Гончара,завідуюча меморіальним відділом, поетеса.

Куций В.I.- інспектор відділу освІтиТаращанськоІ райдержадміністрації.

Бойко В. А. - начальник відділу освіти Згурівського району Київської області.

Лосіцька Т.І. - викладач Ірпінського коледжу. Нагороджена медаллю "Відмінник аграрної освіти та науки України".

Бурківська Л.Ф. – директор   Таращанської   ЗОШ   І - ІІІ ступенів №2.

Гордістю школи є й ті випускники, які, за прикладом своїх настав­ників, теж поєднали свої долі   зі школою, освітою.