Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

1) частину другу статті 13 після цифр "173" доповнити цифрами "173^-4";

2) доповнити статтею 173^-4 такого змісту:

"Стаття 173^-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку";

3) абзац перший частини третьої статті 184 доповнити словами та цифрами "крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173^-4 цього Кодексу";

4) статтю 221 після цифр "173-173^-2" доповнити цифрами "173^-4";

5) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "173-173^-2" доповнити цифрами "173^-4".

2. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):

1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 3^-1 такого змісту:

"3^-1) булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого";

2) частину другу статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;

3) частину третю статті 26 після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;

4) частину другу статті 30 після абзацу двадцятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

"правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)".

У зв’язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять п’ятим;

5) у статті 53:

у частині першій:

абзац десятий після слів "форм насильства та експлуатації" доповнити словами "булінгу (цькування)";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - вісімнадцятим;

частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб";

6) у статті 54:

частину першу доповнити абзацом двадцятим такого змісту:

"захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю";

частину другу доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)";

7) у статті 55:

у частині другій:

абзац восьмий після слів "закладу освіти" доповнити словами "у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про";

доповнити абзацами дев’ятим і десятим такого змісту:

"подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

частину третю доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:

"сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти";

8) частину першу статті 64 після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;

узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - двадцять шостий вважати відповідно абзацами одинадцятим - двадцять восьмим;

9) частину першу статті 65 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;

10) у статті 66:

частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

частину другу після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

11) пункт 2 частини другої статті 71 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником";

12) частину четверту статті 73 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;

аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - десятим;

13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:

"2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

таращанська районна Рада КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ріжківський НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС
«ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІ СТУПЕНІВ – ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД»

Про запобігання булінгу

в закладі загальної середньої освіти

Відповідно до Законів України « Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про місцеві державні адміністрації», ст. 11 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», Порядку взаємодії субєктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання і протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №658, Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 №564/836/945/577, Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.12.2018 №1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу», наказу департаменту освіти і науки «Про запобігання булінгу в системі освіти Київської області» від 11.01.2019 р. № 09, наказу відділу освіти і науки Таращанської РДА від 04.02.2019 № 23 «Про запобігання булінгу в системі освіти Таращанського району», з метою попередження  булінгу (цькування) в закладі освіти, сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від булінгу, та ефективного реагування на факти насильства в закладі освіти

     НАКАЗУЮ:

1. Соціальному педагогу, практичному психологу, класним керівникам :
   1. опрацювати нормативно-правові акти України щодо протидії булінгу та жорстокому поводженню з дітьми;
   2. взяти під особистий контроль питання щодо запобігання булінгу в закладі  освіти;
   3. систематично проводити правопросвітницьку роботу з метою запобігання і протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми та булінгу, недопущення порушень прав учасників освітнього процесу, захисту та відновлення порушених прав;
   4. своєчасно реагувати на повідомлення про випадки жорстокого поводження з дітьми (булінгу) або загрози його вчинення та вживати відповідних заходів для його припинення;
   5. забезпечувати соціально-психологічний супровід (патронаж) здобувачів освіти, постраждалих від жорстокого поводження чи булінгу;
   6. своєчасно інформувати про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення відділ освіти і науки Таращанської райдержадміністрації, службу у справах дітей та сім’ї та органи внутрішніх справ;
   7. щоквартально подавати звіт про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії насильству відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання і протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №658;
   8. розмістити на веб-сайті закладіу освіти інформаційні матеріали про запобігання та протидію булінгу, номери телефонів організацій та установ, служб підтримки, до яких можуть звертатися постраждалі особи, плани заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядок подання та розгляду (з обов’язковим дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та інформацію про відповідальність осіб, причетних до булінгу;
   9. передбачити розгляд питань щодо виявлення фактів насильства та запобігання їх повторенню на засіданнях педагогічних рад, нарадах, батьківських зборах тощо;
   10. передбачити у посадових інструкціях усіх педагогічних працівників обов’язок запобігати насильству (булінгу) проти дітей, у тому числі з боку дітей, вчасно виявляти випадки булінгу та вживати невідкладних заходів реагування
2. Контроль за виконанням заходів покласти на соцільного педагога  та практичного психолога Черник Л.О.
3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор                                                                                 Л.М.  Андрійченко

З наказом ознайомлені:                                                        Л.О.Черник

                                                                                                    І.С.Головченко

                                                                                                    О.М.Поліщук

                                                                                                    М.В.Гончаренко

                                                                                                    Т.Е.Прокопенко

                                                                                                    Т.М.Шмегельська

                                                                                                    О.М.Янішевська

                                                                                                    О.М.Осовська         

БУЛІНГ у школах. Як захистити дитину від кривдників?!

Враховуючи останню неоднозначну подію з "тортом" у школі, поглиблиблюватись в яку ми не станемо, важаємо за потрібне згадати тему булінгу.

В Україні, як і у більшості країн, серед дітей та підлітків, у закладах освіти, набуло поширення явище булінгу (цькування), що виражається у психологічному тиску, жорстокому ставленні, фізичному насильстві, агресії, інших діях, вчинених з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам.

Якщо звернутися до статистичних даних Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. Причому, найбільш вразливими до булінгу є сором'язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, "замкнуті в собі", закриті для спілкування. І майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% із тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам При цьому, 44% із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню.

Це все залишає відбиток на психічному здоров’ї дитини, залишаючи психологічні травми на все життя, що в подальшому може мати наслідком неспроможність батьків, які в дитинстві зазнали булінгу, будувати повноцінні відносини з іншими людьми, виховувати власних дітей, а також навчити їх протидіяти булінгу.

Але! Часто булінгу з боку підлітків у закладах освіти піддаються не лише діти, а й дорослі - викладачі, технічні працівники та інший персонал.

На підставі зазначеного виникла потрібність визначити на законодавчому рівні заходи протидії такому явищу, як булінг, встановити відповідальність за булінг, а також забезпечити право здобувачів освіти на безпечне освітнє середовище.

Тому, основним завданням проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу" є визначення на законодавчому рівні явища булінгу, шляхів протидії цьому явищу, захисту прав дітей, а також інших осіб, які працюють у закладі освіти.

Тепер детальніше про сам проект.

Проектом Закону України пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнивши Кодекс новою статтею 173-4, якою встановлюється відповідальність за булінг, а також приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти, у вигляді накладення штрафу від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (залежно від виду вчиненого правопорушення).

Змінами до Закону України "Про освіту" вводиться визначення терміну "булінг", як "моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення", а також визначаються механізми протидії цьому явищу, серед яких: покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу; на керівника закладу освіти - затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видання рішення про проведення розслідування. Змінами до статті 30 передбачено зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, тощо.

Крім того, змінами до статті 73 Закону, Освітньому омбудсмену надається право: здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загального числа випадків булінгу у закладах освіти за визначений період.

Прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу" дозволить напрацювати дієвий правовий механізм протидії явищу булінгу, що матиме наслідком покращення психічного здоров’я дітей та дорослих, створення безпечного освітнього середовища, а також підвищення ступеню зосередженості дітей на навчанні.

Причини знущань над дітьми бувають різними, але наслідки завжди тяжкі. Про те, як вчасно розпізнати булінг та ефективно протидіяти йому ми запитали адвоката, директора Адвокатського бюро «Ципін і партнери» Дениса Ципіна

8 ІЗ 10 УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ Є ЖЕРТВАМИ БУЛІНГУ В ШКОЛІ

Переслідування, залякування, відбирання грошей або побиття – згідно зі статистикою Українського інституту дослідження екстремізму 8 із 10 українських дітей стикаються з булінгом у школі. 48% із тих, кого цькують, про це мовчать, ще 22% – узагалі вважають ситуацію нормою.

Дитяча та підліткова жорстокість набуває масового характеру. І до знущань щораз частіше вдаються дівчата, а не хлопці. Наприклад, минулої осені соціальні мережі вибухнули новиною про те, що в Чернігові дівчата- підлітки побили восьмикласницю та її подругу. Свідки байдуже слідкували за знущаннями з дітей, знімали це на відео та підтримували кривдників викриками.

Одна з жертв побиття опинилася в лікарні зі струсом мозку. Але невідомо, чим би закінчилася історія, якби жінка, що проходила поруч, не пригрозила викликати поліцію.

Але іноді наслідки булінгу бувають трагічними. Приклад – події жовтня того ж року. На Житомирщині компанія з двох хлопців та двох дівчат ледь не до смерті побила 17-річну дівчину, яка начебто заборгувала друзям п’ятсот гривень. І знову мовчазними свідками жорстокого побиття стали сусіди та перехожі.

Спочатку дівчину в них на очах били у дворі біля будинку, далі події розгорталися в іншому кінці села. Коли дівчина знепритомніла, знайомі залишили її помирати на вулиці. А зранку дівчину знайшла місцева жителька та викликала швидку. Після майже тижня перебування в комі дівчина померла, так і не прийшовши до тями.

Поліція встановила всіх причетних до трагедії. Але досі того, хто завдав смертельного удару, не названо й не покарано.

Схожа ситуація сталася того ж року в Одеській області. Через подібні знущання помер 15-річний хлопець. Причина смерті – травма живота, яку він отримав у школі на перерві.

Не дивлячись на те, що подібні ситуації завжди викликають резонанс та осуд суспільства, агресивні підлітки продовжують знущатися з однолітків. Адже вони й подеколи їхні батьки впевнені у своїй безкарності. А жертви знущань здебільшого мовчать, тому що бояться ще більшого тиску.

Водночас експерти розповідають, що більшості таких ситуацій можна було б уникнути, якби батьки відразу виявляли, що над їхніми дітьми почали знущатися.

ТЕ, ЩО НАД ДИТИНОЮ ЗНУЩАЮТЬСЯ, ПОМІТНО З КІЛЬКОХ ОЗНАК

Щоб виявити булінг на самому початку, психологи радять уважно слідкувати за емоційним станом та поведінкою дитини. Є перелік ознак, що вказують на стрес у дитини, з якої знущаються:

• різкі зміни в поведінці та настрої
• зниження успішності
• замкнутість
• зниження апетиту
• апатія
• небажання ходити до школи
• поява на тілі дитини слідів від ударів та синців

Якщо ви помітили, що ваша дитина повертається зі школи пригнічена або із синцями чи подряпинами на тілі, відразу поцікавтеся, що з нею трапилося. Не можна закривати очі навіть на найменший прояв булінгу, адже це серйозна проблема, яка матиме для дитини негативні наслідки, – розповідає адвокат, директор Адвокатського бюро «Ципін і партнери» Денис Ципін

Якщо ж із розмови з дитиною ви дізналися, що вона стала жертвою булінгу, – адвокат радить діяти негайно.

МОЮ ДИТИНУ ЦЬКУЮТЬ У ШКОЛІ. ЩО МЕНІ РОБИТИ?

Не дивлячись на те, що цькування дітей у навчальних закладах набуває масштабів епідемії, в українському законодавстві досі немає такого визначення, як булінг. А отже, відсутнє правове регулювання таких суспільних відносин.

Утім, адвокат Денис Ципін запевняє, що навіть за таких умов протидіяти булінгу можна, і у вітчизняних адвокатів вже є практика цього:

Якщо вашій дитині спричиняють шкоду здоров’ю, шкоду майну, або якусь іншу шкоду, то за все це відповідають: по-перше, батьки кривдника дитини, по-друге – вчителі, які не вжили заходів, щоб це зупинити

Алгоритм дій при цьому наступний:

1. Подати заяву до навчального закладу про те, що вашу дитину цькують.
2. Подати заяву до поліції.
3. Зафіксувати наявність матеріальних збитків, завданих дитині.
4. Звернутися до лікарів та до психологів, які підтвердять той факт, що ваша дитина потерпає від знущань.

І найголовніше – в жодному разі не звертайтеся до батьків хулігана, щоб вирішити проблему самостійно. І не радити своїй дитині «дати здачі» кривдникам. Це лише ускладнить ситуацію. Краще зверніться за допомогою до фахівця, який допоможе вирішити ситуацію в межах закону, – підсумовує адвокат Денис Ципін

І насамкінець: якщо ваша дитина є жертвою булінгу, незалежно від обраного шляху вирішення проблеми, – вона не має проходити через це сам на сам. Саме підтримка родини в більшості випадків допомагає вирішити проблему або звести її наслідки до мінімуму.

18 грудня  2018 року Верховна Рада України прийняла проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (р.№8584).

Прийнятим законом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнивши Кодекс новою статтею 173-4, якою встановлюється відповідальність за булінг,

Змінами до статті 30 передбачено зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, тощо.

Крім того, змінами до статті 73 Закону, Освітньому омбудсмену надається право: здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загального числа випадків булінгу у закладах освіти за визначений період.

Прийняття закону органічно поєднується із впровадженням з 1 січня 2019 року посади освітнього омбудсмена.

Законопроект прийнято, залишилось чекати на підпис Президента України та його оприлюднення.

Що таке булінг за прийнятим законом, і хто та в якому розмірі несе відповідальність за його вчинення.

Булінг (цькування) – згідно змінами внесеними до Закону України «Про освіту»,

1. Булінгом може бути як активна  дія так і бездіяльність (мовчазне, безучасне спостереження, відсутність активних дій до його припинення)
2. Булінг може проявлятися у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві.
3. Булінг може вчинятися не лише у формі вербальної комунікації, а й із застосуванням засобів електронних комунікацій,
4. Булінг може вчинятися щодо:

А) малолітньої особи

Б) неповнолітньої особи

В) інших учасників освітнього процесу

1. Булінг може будь ким. Норма закону прописана таким чином, що вона не дає повного переліку осіб, які можуть чинити булінг, але при цьому наголошує, що може вчинятися малолітніми та неповнолітніми особами.
2. Внаслідок боулінгу могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Важливий момент, що законодавець виділив булінг  як негативне явище незалежно від настання негативних наслідків.

Відповідальність за булінг згідно з ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

- тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,

• тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Вчинення малолітніми, або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, правопорушення, відповідальність за яке передбачено цією статтею, -

• тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу  -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку»

Протоколи за вчинення цього порушення уповноважені складати органи Національної поліції України, а притягувати до адміністративної відповідальності будуть місцеві суди .

Щодо кримінальної відповідальності :

Оскільки нормами цього закону не передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно запровадження кримінальної  відповідальності за скоєння правопорушень, пов’язаних з булінгом (цькуванням),   оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу (цькування) інших дій, кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема – заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо, тому, у цьому випадку правопорушник нестиме відповідне кримінальне покарання без додаткового зазначення про це у Кодекс України Про адміністративні правопорушення

ПЛАН

заходів щодо профілактики булінгу

2020/2021 навчальний рік

БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

· Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» Центру «ЛА СТРАДА-УКРАЇНА»:                         

                     0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

З’явилася в Україні з початку 2013 року. Консультують компетентні в дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Тут маленькі українці знайдуть підтримку та пораду стосовно своїх проблем. Батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

·     Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

                      0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів),

                  386 – для абонентів Київстар, Водафон  - 0-800-500-225 та 116-111

На Національній «гарячій лінії» з попередження домашнього насильства можна отримати:

- інформаційні консультації (інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення та інше);

- психологічні консультації (поради та підтримку психолога анонімно у телефонному режимі);

- правову допомогу (консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради стосовно правильного складання необхідних документів тощо).

·    Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

                                  (044) 255 64 50, (044) 255 76 75

· Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

           Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

            - безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

            - правові консультації;

            - роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги; 

            - інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

            - зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.